Лікувальна фізична культура
Дія лікувальної фізкультури визначається з одного боку широтою впливу лікувальних фізичних вправ на різні системи організму, зокрема серцево-судинну, дихальну, ендокринну, а з іншого - тренуючим та відновлюючим ефектом цих вправ. За своєю фізіологічністю фізичні вправи не можна ані порівняти, ані замінити іншими засобами зміцнення здоров'я.
Лікувальна фізкультура - це метод активної функціональної терапії. Систематичне дозоване тренування стимулює, тренує, пристосовує організм до фізичного навантаження, сприяє розвитку фізичної адаптації. Лікувальна фізкультура призначається практично при всіх травмах і пошкодженнях, які вплинули на фізичний стан і загальне самопочуття пацієнта.
Показання та користь ЛФК
- реабілітація після травм
- хронічний больовий синдром
- захворювання хребта і суглобів
- хронічні захворювання дихальної системи
- корекція постави
- плоскостопість
- надлишкова маса тіла
- загальне поліпшення фізичної форми
ЛФК застосовують у таких медичних напрямках, як ортопедія, травматологія, гінекологія, хірургія, пульмонологія, гастроентерологія, педіатрія, кардіологія, неврологія, загальна терапія. Незважаючи на свою високу ефективність, лікувальна фізкультура має ряд протипоказань.
Протипоказання для ЛФК
- інфекційні та запальні захворювання в гострій формі
- порушення психіки хворого
- загроза появи кровотечі
- підвищена температура тіла
- злоякісні пухлини
- підвищений артеріальний тиск
- порушення місцевого кровопостачання
- тромбози
Також існують обмежувальні фактори, при яких дозування фізичних навантажень лімітується
- відхилення фізичного та психічного стану
- ускладнення супутніх захворювань
- ризик травматизації під час виконання вправ
Лікувальна фізична культура є однією з найбільш важливих складових комплексу санаторно-курортного та реабілітаційного лікування.